Дослідники Національної академії педагогічних наук України та Національної академії медичних наук України проаналізували освітні документи і навчально-методичне забезпечення освітньо-виховного процесу і наголошують на необхідності змін у системі освіти, — повідомляє  «ZN.UA».

Науковці зазначають, що потрібно скоротити обсяг навчального матеріалу, що переобтяжений другорядним матеріалом або таким, що не відповідає віковим можливостям учнів.

Зокрема, надмірність навчального матеріалу, що перевищує гранично допустимі санітарні норми, є гострою проблемою початкової школи. Так, без попередньої апробації, всупереч рекомендаціям, з 2-го класу запроваджено курс «Сходинки до інформатики» (нині «Інформатика).

Крім того, в початкових класах варто вивчити доцільність запровадження двогодинного курсу природознавства з 1-го класу, а також повернути предмет «Я і Україна».

Щодо навчальної літератури, то на думку вчених, є необхідною оптимізація обсягів підручників відповідно до кількості годин та провідної навчальної діяльності молодших школярів, а в окремих випадках (наприклад, із образотворчого мистецтва, музики, трудового навчання, охорони здоров'я) підручники можна замінити робочими зошитами чи іншими навчальними посібниками.

Важливо також, щоб кожен підручник проходив педагогічну апробацію, отримавши попередньо статус експериментального, і лише потім упроваджувався в масовий навчальний процес. Варто насичувати підручники практико-орієнтованими завданнями, наближеними до життєвих ситуацій, щоб ті, хто навчається, бачили потребу в набутті знань і вмінь, в опануванні певних компетенцій.

Науковці порівняли Базові навчальні плани Державних стандартів 2004 і 2011 років і виявили, що гранично допустиме навчальне навантаження учнів основної школи (5—9 класи) необґрунтовано зросло на 420 годин — з 5425 годин до 5845.

Труднощі були виявлені під час аналізу старшої школи, що пов’язано зі скасуванням (після 9-річної реалізації) переходу до 12-річної загальної середньої освіти. Так, зараз діє попередній освітній стандарт (2004 року), орієнтований на трирічну старшу школу, який не був скоригований після переходу до дворічної старшої школи. Навчальні плани не відповідають зазначеному стандарту й укладені шляхом механічного ущільнення та скорочення змісту попередніх планів, розрахованих на три роки, що негативно позначається на підготовці учнів.

Під час дослідження було виявлено, що у старших класах учні вивчають понад 20 одногодинних (а то й півгодинних) навчальних предметів. Дослідники наголошують на низькій ефективності одногодинних курсів, які треба або вилучати, або об'єднувати з іншими предметами, або переводити у старшій школі до спецкурсів.

Також, для наближення профільного навчання до освітніх потреб старшокласників, треба різко скоротити кількість предметів інваріантного (обов'язкового) складника змісту, звівши його до, максимум, 8 предметів (замість близько 20, які вивчаються нині), віддаючи пріоритет спецкурсам і факультативам на вибір учнів.