Робоча група за участю представників комітету Верховної Ради України освіти і науки, Міністерства освіти і науки України, експертів Академії педагогічних наук та громадських організацій працює над редакцією Закону про освіту. До літа законопроект планують подати на розгляд до парламенту.  

Недофінансування сфери освіти може стати перешкодою для його втілення, — зазначають експерти. Також, можливий опір у процесі боротьби з корупцією у школах.

Проте, важливим є те, що українські атестати про середню освіту завдяки таким реформам будуть визнаватись у ЄС.

Однією з важливих і актуальних на сьогодні є запланована зміна, що передбачає 12-річне навчання у школі. Відповідно, п’ять років початкової школи,  чотири роки — середньої і три — старшої. Така шкільна система прив’язана до віку дитини і буде зручною для учнів.

Так, до дев’ятого класу в учнів не буде спеціалізації або профілізації. По закінченню дев’ятого класу учні здаватимуть ЗНО та профорієнтаційні тести, на основі яких буде визначено, де їм краще навчатись у подальшому.

Щодо старшої школи, то планують створити заклади трьох типів типів:

• професійний ліцей (по закінченні якого учні будуть «кваліфікованими робітниками»),
• академічний ліцей (профільна старша школа, підготовка до навчання у виші),  
• коледж (чотири роки навчання, учні отримують ступінь «молодшого спеціаліста»).

Фахівці припускають, що у старшій школі може не бути класно-урочної системи.  ЇЇ  буде замінено проектами, лекціями та семінарами.

У ліцеях, можливо, буде вивчатись не більше  10 предметів, половина з яких будуть профільними.

Велика епоха