Днями Міносвіти виставило на громадське обговорення нові програми навчання для молодших класів. 
Чиновники просять українців допомогти розвантажити і спростити школярам навчання - потрібно зареєструватися на спецсайті, вивчити програму, залишити побажання та відгуки. Фахівці від освіти все опрацюють, і в кінці липня колегія МОН розгляне і затвердить підсумкову програму. У міністерстві пояснюють: це лише крок на шляху до реформування середньої освіти. Якщо все піде за планом, 1 вересня 2018 року відбудеться перший набір у нову школу.

ЗНОВУ 12-РІЧКА

Мабуть, найважливіший аспект підготовки реформи - 12-річна система освіти в школах. За словами заступника міністра Інни Совсун, головна перевага - схожість із європейською моделлю освіти. Це означає, що після переходу українські атестати будуть котируватися на Заході. Крім того, в 11-річну програму, за словами І.Совсун, важко вмістити весь спектр необхідних знань. А з переходом на 12-річку можна буде розвантажити і учнів, і вчителів. До речі, за результатами опитування, 70% батьків і 68% педагогів висловилися проти 12-річки.
- Ну яке навчання в 19 років? Я вже свою дитину в 19-ть народила, - вважає мама 9-річної Софії.
 Експерти ж кажуть, що для економічного зростання в країні 12-річка просто необхідна. 
  - Сьогодні багатьом достатньо 11-річки: меншої тривалості, але не такої якісної. Через це ми втрачаємо ті сегменти економіки, які вимагають кваліфікованої праці. З цього випливають низький рівень ВВП і соціальні проблеми. Нам потрібно піднімати економіку, і 12-річна школа є одним із необхідних елементів виконання такої програми, - вважає експерт групи «Освіта» Володимир Бахрушин.

ЛІЦЕЇ І ТЕХНІКУМИ

Наразі МОН на рівні областей розробляє нові сітки шкіл, профтехучилищ та коледжів. 
Крім того, невигідно утримувати великі школи з малою кількістю учнів (в Україні близько 600 шкіл, де навчається менше 20 дітей). А бюджетні витрати на одного учня в таких школах просто космічні. Рекорд - в Івано-Франківській області: 15 тис. грн. витрат на рік на одного учня!   При цьому якість освіти - вкрай низька. У деяких школах учитель змушений викладати 5 і більше предметів, які він сам нерідко не знає. І в першу чергу оптимізація торкнеться сільських викладачів.    
Після появи планів для мережі загальноосвітніх установ почнеться створення опорних шкіл.    
Кожне село матиме початкову школу, а в регіонах створять опорні, зі спецобладнанням - туди привозитимуть дітей із сіл, щоб вони могли вчитися в профільних старших класах. 
- Області повинні самі вирішувати, з яких спеціальностей їм готувати робітничі кадри (в профтехліцеї, куди підуть учні, які не пройшли в коледжі за результатами ЗНО після 9 класу), - сказав заступник голови МОН І. Хобзей.
   
Зарплати і надбавки

  Проте, без фінансової мотивації вчителів реформа може піти під укіс. У Міносвіти кажуть, щоб підняти зарплату вчителям, спочатку потрібно оптимізувати кількість шкіл. 
  - Один із показників ефективності - скільки учнів припадає на одного вчителя. У нас - 8. У європейських країнах - 17. Зарплата забирає майже 80% виділених на школу засобів. 
 Після оптимізації, за словами чиновників, у шкіл з’явиться більше грошей, і директори самостійно зможуть встановлювати надбавки і премії вчителям. Також реформа передбачає ще одну фінансову мотивацію вчителів - зовнішню добровільну сертифікацію, за результатами якої вони будуть отримувати надбавку. Так, педпрацівник, що пройшов сертифікацію, отримає щомісячну доплату протягом терміну дії сертифіката - 20% від зарплати. Обіцяють надбавки і за вислугу років: за більш ніж 3 роки - 10%, за більш ніж 10 років - 20%, а за більш ніж 20 років - 30%.
Правда, викладачі не в захваті від запропонованих нововведень. За їхніми словами, надбавки за стаж роботи та інше передбачені і зараз. Експерти згодні з викладачами - нинішній проект закону не вирішує кардинально проблему низьких зарплат вчителів. 
  - Це за межами реформи, оскільки немає професійних стандартів, не створені агентства, які могли б здійснювати сертифікацію для надбавок, - вважає Бахрушин.